Facebook Pixel

Лікарські трави

Біологічно активні сполуки трави іван-чаю сприяють функціонуванню шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, нервової та сечостатевої систем, підвищенню імунітету.

Для трави іван-чаю характерні протизапальні, знеболюючі, антимікробні, антиоксидантні, антиейджингові, протиракові та противиразкові властивості. Результати досліджень підтверджують традиційне використання іван-чаю при зовнішніх і шлунково-кишкових запаленнях. Науковцями активно досліджуються механізми протиракової дії трави іван-чаю на різних видах клітин.

Береза

Листя берези має сечогінну, жовчогінну, протиспазматичну, проти­запальну, знеболювальну, антисептичну, ранозагоювальну, антивірусну, протигрибкову та гли­стогінну активність; його вживають в усіх випадках, коли необхідне загальне оздоровлення й поліпшення обміну речовин в організмі. Листя берези також проявляє бактерицидну і в'яжучу дії.

Листя берези приймають внутрішньо як сечогінний засіб, що позитивно впливає на обмін речовин в організмі. Спиртові настоянки застосовують при хронічних запальних процесах  сечового міхура, при сечокам'яній хворобі та хронічних захворюваннях нирок. Настій з молодого листя берези приймають як сечогінний засіб при альбумінурії.  У народній медицині різних країн листя берези у вигляді відварів і настоянок широко використовують при захворюваннях сечового міхура, сечокам'яній хворобі, нефропатії. У суміші з іншими рослинами березу застосовують при аденомі простати, чоловічому безплідді, хронічному гломерулонефриті, затримці сечі, а також при простатитах, циститах і як загальноз

Сечогінна дія берези при цукровому діабеті сприяє виведенню з організму надлишку солей і глюкози.міцнюючий засіб при весняній слабкості.

Листя горіха проявляє глистогінну, загальнозміцню­вальну, протизапальну, в’яжучу, антиоксидантну, гіпоглікемічну, протигрибкову дію, а також стимулює функції за­лоз шлунка, регулює обмін речовин, сприяє загоюванню ран. Внутрішньо настій листя горіха вживають при атеросклерозі, проносах, гастроентеритах.Для листя волоського горіха доведено гіпоглікемічну активність і протекторну дію у запобіганні можливих ускладнень діабету 2 типу.

Препарати ліщини звичайної у народній медицині широко використовують при гострому і хронічному простатитах, аденомі простати, захворюваннях печінки і нирок, також як засіб, що збуджує апетит; для лікування кишкових захворювань, анемії, авітамінозів.

АлтеяТрава алтеї лікарської виявляє пом’якшувальну кашель, відхаркувальну, протизапальну, захисну обволікаючу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а також стимулює імунітет і знижує підвищений рівень цукру в крові. 

Алтею вживають як відхаркувальний засіб при гострих та хронічних захворюваннях дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, ларингіти, бронхопневмонії, бронхіальна астма, кашлюк, бронхоектатична хвороба, туберкульоз легенів з явищами неспецифічного бронхіту), що супроводжуються кашлем з утрудненням відходження мокротиння.

При запальних захворюваннях ШКТ (гастрити, ентероколіти, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, особливо супроводжувана проносами; катаральні стани стравохода) приймають як обволікаючий засіб.

В народній медицині настій алтеї використовують внутрішньо при екземі і псоріазі, запаленні сечового міхура, болісному мимовільному сечовиділенні й диспепсії у дітей, запальних процесах у нирках.  

Ефективно діють полоскання настоєм трави алтеї при запальних процесах ротової порожнини та горла. Зовнішньо алтею застосовують для промивання очей при запаленні повік, для клізм при діареї, а також як протизапальний і пом'якшувальний засіб у вигляді припарок.

При захворюваннях підшлункової залози (панкреатитах, діабеті) використовують слиз алтеї.

Настої шавлії лікарської мають проти­запальну та антисептичну здатність, знешкоджують токсичні сполуки в кишках, впливають кровоспинно на пошкоджені капіляри кро­воносних судин, зміцнюючи їх стінки. Внутрішнє застосування шавлії показане при гастритах і виразковій хворобі зі зниженою секреторною активністю та кислотністю шлункового соку, а також при схильності до спастичних станів шлунка і кишок, при діареї різного походження, запаленнях печінки і жовчного міхура.

Позитивний терапевтичний ефект спостерігається при застосуванні шавлії при запаленні дихальних шляхів.

Рослини, що містять багато мікроелементів, зокрема цинк і хром, забезпечують стимуляцію процесів синтезу інсуліну та сприяють його взаємодії із тканинними рецепторами (трава шавлії лікарської). Внутрішнє застосування шавлії показане при легких формах цукрового діабету.

Ехінацею пурпурову, яка виявляє імуностимулювальну, адаптогенну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну дію, застосовують при запальних процесах, інфекційних та вірусних захворюваннях, особливо верхніх дихальних шляхів, а також для підвищення фізичної та розумової працездатності.

 ехінацеяКвітки календули відомі своїми протизапальними, детоксикаційними, спазмолітичними, жовчогінними та протимікробними властивостями. Календула лікарська має і седативну дію; поліпшує процеси регенерації.  

Застосування квіток календули дає добрий терапевтичний ефект при гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, захворюваннях печінки та жовчних шляхів.

Медичне застосування календули лікарської зумовлено їх антисептичною, протизапальною, спазмолітичною і ранозагоювальною дією. У народній медицині настойку нагідок застосовують при конділоматозі уретри і сечового міхура. Мікроклізми з настою суцвіть використовують при колікуліті. У суміші з іншими рослинами квіти календули застосовують при атонії передміхурової залози на тлі хронічного простатиту, чоловічому безплідді, імпотенції, частих полюціях, гострому простатиті, раку простати і передчасній еякуляції.

Квасоля знижує рівень холестерину у крові, нормалізує обмінні процеси, регулює функцію шлунково - кишкового тракту, активізує секрецію шлункового соку, виявляє жовчогінну дію; стимулює активність підшлункової залози, а також знімає больові відчуття при її захворюваннях.

Сечогінні властивості квасолі сприяють виведенню надлишку рідини з організму та розвантаженню серцево-судинної системи. Протиалергенні, протисвербіжні, протизапальні, дермотонічні та антибактеріальні ефекти квасолі можна використовувати при хронічних дерматозах, гіпертонії, ревматизмі, панкреатиті, гастриті (знижена кислотність), запаленні нирок, набряках.

Рослини, що містять багато мікроелементів, зокрема цинк і хром, забезпечують стимуляцію процесів синтезу інсуліну та сприяють його взаємодії із тканинними рецепторами (лушпиння квасолі).

ПижмаКвітки пижма виявляють протигельмінтну і бактеріостатичну дію; їх антигельмінтна активність спрямована проти круглих глистів – збудни­ків аскаридозу (аскарида людська) й ентеробіозу (гострики). Експериментальні дані вказують, що ефірна олія пижми забезпечує виражену конвульсивну дію, яку вважають причиною знешкодження гельмінтів, зокрема аскарид, у шлунково-кишковому тракті з подальшим виведенням їх назовні. Призначають при захворюваннях шлунка (при гастриті зі зниженою кислотністю, ахілії), кишок (ентероколітах і колітах), як жовчогінний засіб при хворобах печінки і жовчовивідних шляхів.